Інклюзія в НУШ — реалії української освіти

Інклюзивне навчання — це виклик вітчизняній системі освіти. Виклик вчителям, які ніколи раніше не проводили уроки з дітьми з ООП, тож не знають, як адаптувати план уроку та як розподілити обов’язки з помічником. Виклик батькам, які не знають, чого очікувати від звичайної школи? Виклик учням, які часто виявляються заручниками шкільних приміщень із високими сходами й без пандусів і упередженого ставлення однокласників і їхніх батьків.

Але все це тимчасові труднощі, які необхідно подолати на шляху докорінних змін — не лише застарілої системи освіти, а й свідомості українського суспільства, забезпечення доступності навчання, роботи та повноцінного життя людей з особливими потребами.

Як обладнати інклюзивну школу: вимоги МОН

Незважаючи на те, що МОН постійно доповнює та вдосконалює перелік обладнання для дітей з особливими освітніми потребами, що навчаються в інклюзивних та спеціальних класах, на сьогодні система впровадження інклюзії в заклади освіти не досконала. Наприклад, досі немає чітко прописаних вимог до комплектації спортивної зали для дітей, що мають особливі освітні потреби. Також існують лише досить абстрактні загальні рекомендації щодо створення доступного навчального простору.

Це пов’язано, в першу чергу, з тим, що українські школи почали ставати на шлях інклюзивності лише кілька років тому. Тому нічого дивного немає в тому, що доводиться вчитися на власних помилках: адже як би ми не намагалися розвивати навчання за прикладом зарубіжних колег, вітчизняна система освіти (і навіть будівлі та дизайн вітчизняних шкіл) мають певні відмінності та особливості.

Друга причина: потреба в індивідуальному підході до кожної дитини з особливими потребами. Це створює необхідність, у першу чергу, в гнучкому законодавстві та оперативному регулюванні ситуації, а не в чітко прописаних правилах і нормах. Саме тому дуже важливими є нововведення НУШ, які допомагають учню з особливими потребами в освіті коригувати тривалість навчального процесу, навантаження та підбирати навчальні засоби в індивідуальному порядку.

Детальніше про види обладнання для інклюзивної освіти можна дізнатися у відповідному розділі інтернет-магазину B-Pro.

Особливості навчального процесу для дітей з ООП

Нещодавно Міністерство освіти й науки дозволило особливим дітям самостійно обирати вік початку навчання в школі. Це дуже раціональне рішення: адже далеко не всі такі діти готові йти до першого класу з однолітками, деяким з них може знадобитися більше часу — й це абсолютно нормально. Крім того, за необхідності школярі можуть продовжити термін здобуття початкової чи базової середньої освіти на термін загалом ще до двох років — деяким учням потрібен повільніший темп навчання та більше часу на засвоєння матеріалу.

Звісно, таке рішення приймає не дитина чи її батьки/опікуни, існує певний регламент:

• Мінімум за півроку до завершення навчання потреба у подовженні його терміну повинна встановити команда психолого-педагогічного супроводу.
• Інклюзивно-ресурсний центр має провести повторну комплексну оцінку розвитку учня та підтвердити таку потребу.
• Педагогічна рада ухвалює рішення про продовження навчання.
• Рішення вводиться в дію наказом директора закладу освіти.

Попри те, що процедура від початку до кінця потребує значних затрат часу, це дуже важливе рішення та великий крок уперед на шляху до розвитку інклюзивного суспільства та вільного доступу до освіти будь-якої дитини, незалежно від її можливостей чи особливостей розвитку.

Які ще покращення для дітей з ООП пропонує НУШ

Крім уже затверджених змін у навчальному процесі, які активно впроваджуються в життя, надалі плануються наступні кроки, що стосуються не лише початкової школи, а й 5-9 класів НУШ:

1. Учням з ООП ще активніше допомагатимуть інтегруватися в життя закладу освіти.
2. Школярі, що перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні, отримають повне право здобувати освіту в межах медичного закладу.
3. Учні, які часто не відвідують заняття з певних причин (професійні заняття спортом, танцями, музикою тощо) зможуть зарахувати до шкільних оцінок отримані поза школою знання (курси англійської мови, заняття математикою з репетитором тощо).

Спрощується також процес домашнього навчання: відтепер повну середню освіту можна отримати вдома, складаючи двічі на рік семестровий контроль.

Інклюзія: лише для дітей з ООП?

Всупереч поширеній думці, інклюзивна освіта спрямована не лише для дітей, що мають особливості розвитку чи особливі освітні потреби. Інклюзія — це покращення для кожного без винятку учня.

Наприклад: найближчі плани МОН щодо розвитку інклюзивних шкіл передбачають оснащення спеціального освітнього простору з медіатеками та ресурсними кімнатами. Такі ресурсні кімнати вже мають доведену ефективність для всіх учнів, особливо в початковій школі: не важливо, є в дитини особливі потреби чи немає. Тож дуже добре, що тепер такий особливий простір планується обладнати в кожній школі.

Це ж саме стосується адаптаційного періоду, аж два періоди якого тепер передбачено в новій українській школі: в 1-2 та 5-6 класах. Хоча першочергове призначення такого нововведення стосувалося інклюзії та врахування освітніх і психологічних потреб дітей в інклюзивних класах, але така адаптація має позитивний вплив на всіх учнів.

Ще один важливий момент: навчання вчителів надавати першу домедичну допомогу. Це теж стосується в першу чергу роботи з інклюзивними дітьми. Але скільки було трагічних випадків, коли учні без жодних особливих потреб і жодних проблем зі здоров’ям не отримували належної допомоги до приїзду лікарів! Тепер усі педагоги зобов’язані будуть пройти курси надання домедичної допомоги — а це означає, що вони будуть значно краще підготовані до можливих нещасних випадків.  

Крім того, не варто забувати про позитивний вплив інклюзивного навчання на виховання в суспільстві здорового ставлення до людей, що мають певні особливості чи потреби — адже діти змалку вчаться правильно взаємодіяти з такими ровесниками та розуміють їхні потреби, не вважаючи їх чимось дивним чи незвичайним.

Отже, переваги інклюзивної освіти беззаперечні — й не лише для учнів, що мають особливі потреби. Але на цьому етапі культура інклюзивного суспільства в Україні лише починає зароджуватися та поступово розвиватися. Ми й надалі триматимемо вас у курсі важливих нововведень і змін, що передбачає освітня реформа. А ще, звісно ж, оновлюватимемо асортимент навчальних засобів, техніки, обладнання для ЛФК, реабілітації, корекційного розвитку — щоб кожна школа мала можливість побудувати сучасний, комфортний і доступний для кожного навчальний простір!